Сестри св. Вікентія – Сатмарки

Історія заснування

Конгрегація була заснована 29 серпня 1842 року Сату-Марським єпископом Яном Гамом, який виховання перших сестер довірив милосердним сестрою святого Вінсента де Поля у Відні, Гумпендорф.

Ян Гам мріяв, щоб у єпархії росла чиста і морально здорова молодь, в якій він бачив майбутнє Церкви і світу, це і стало причиною, по якій Сестри-Сатмарки почали свою діяльність у Сату-Маре.

З Гумпердорфа кілька сестер прийшли в Сату-Маре 29 серпня 1842. Вже 8 грудня 1842 року в свято Непорочного Зачаття Діви Марії, шість сестер урочисто відновили обіти, одна – склала перші обіти, а три кандидатки взяли чернечий одяг. Цей день став днем святкування Конгрегації.

Покровителі Конгрегації

Покровителями Конгрегації Ян Гам обрав Непорочну Діву Марію, святого Вікентія де Поля і святого Йосипа. Головною метою сестер було навчання і виховання дітей у школах, інтернатах, крім цього вони також працювали в харитативній сфері, в лікарнях.

Хоча єпископ Ян Гам мав намір заснувати спільноту лише для потреб своєї єпархії, ще за його життя конгрегація сестер поширилась за її межі, а пізніше і за межі Австро-Угорщини.

У 1854 році сестри прийшли в Україну, найбільшим центром став Ужгород. У 1857 році Сатмарки почали працювати на території Словаччини, в 1859 році – в місті Естергом в Угорщині. Інше місто, де розпочали свою діяльність сестри, було місто Брадок, який знаходиться в США. Ця частина спільноти була відокремлена 26 квітня 1951 року і отримала самостійність.

У 1933 році чотири сестри їдуть до Китаю, з 18 листопада 1933 року вони працюють у місії в Пекіні і піклуються про дітей-сиріт з інтернату святої Єлизавети.

Духовність

Хоча Конгрегація не була заснована особисто святим Вікентієм де Полем, єпископ Ян Гам прийняв правила святого Вікентія і Вікентійську духовність. Основні риси Вікентійскої духовності стосуються молитви. До обов’язків милосердної сестри належить щоденна участь у святій Месі, молитва перед Євхаристією, молитва літургії годин і молитва святого розарію. Через посередництво милосердної любові святий Вікентій хотів передати Христа людям, які вірять або навіть не вірять в Христа. Був свідомим того, що його сестри несуть Радісну Звістку бідним і служать стражденним, в яких бачать самого Христа. Саме тому через свідчення живої любові, віри, покори і скромності сестри Сатмарки служать людям на їх дорозі до Христа. У Христі і через Христа віддаються Богу, щоб допомагати стражденним і бідним, адже святий Вікентій говорив: “Якщо людина дійсно хоче жити, він повинен допомагати іншим у житті і бути носієм життя”.

На сьогоднішній день центр Генеральної настоятельки Конгрегації знаходиться в Словаччині в місті Ружомберок. Сестри Сатмарки працюють в школах, лікарнях і парафіях. Їх посланням є проголошувати Євангеліє бідним, знедоленим і наближати сучасної молоді Боже Царство. При Конгрегації існує спільнота Сім’ї Непорочної, засновницею якого є сестра Бернадет Панчійова.

На території Україні сестри знаходяться в місті Ужгород, де на прикладі святого Вікентія де Поля служать хворим і бідним, відвідуючи їх у лікарнях. Кожен прояв нашої любові до хворих є свідченням любові до Христа, який сам не був байдужий до страждань ближніх. По можливості та потребі сестри займаються з молоддю.

Контакти:

Українська Провінція Громади Сестер Святого Вінсента Милосердних – Сатмарок

Римо-Католицької Церкви

вул. Духновича, 21

м. Ужгород, Закарпатська область

Україна, 88000

http://www.satmarky.sk/pg/svet_rumunsko/