Skip to main content

Апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті в Одесі

20 травня 2017 року Апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті прибув в Одесу, звичайно, передусім на урочистість 15-річчя заснування Одесько-Сімферопольської Дієцезії. І Його присутність була великою честю і радістю для нас. Після Божественної Літургії Нунцій поїхав в с.Булдинка у “Спільноту в діалозі” і якщо запитати будь-кого з учасників раебілітаційної програми “Навіщо сюди приїхав Нунцій?” – “Щоб зустрітися зі мною, щоб порозмовляти зі мною, як з кимось, хто для Нього є важливий”. Бо саме так пережили цю зустріч. Апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті не зустрівся з “Спільнотою в діалозі”, а зустрівся з кожним особисто. Насправді, Його вміння слухати, Його уважність до кожного вразила нас дуже. “Він на мене подився і пам’ятав, що ще мене не обійняв на прощання”, “Він мені сказав, що хоче мене тут бачити, коли приїде наступним разом”, “Він розмовляв зі мною, як з кимось на рівні”… Безрперечно ця зустріч на довго закарбується в серцях… в серцях, які відчули себе важливими, які почали бітися інакше, бо Нунцій надихнув боротися далі, але ще наполегливіше.

Апостольський нунцій архиєпископ Клаудіо Гуджероттіта і єпископ помічник Яцек Пиль відвідали нашу спільноту. Вражаючим був інтерес нунція до історії кожного з учасників програми. Після уважного і сповненого співчуття слухання архиєпископ Клаудіо також поділився своїми думками: ” Тут відчувається життя. Тут нема театру, що є дуже важливим. Тому що всі ми, які маємо якусь позицію у суспільстві є залежні від театралізму. А тільки тоді, коли втрачаєш, розумієш що мав…. Я не є іншим від вас і не маю права осуджувати. То чому ви мене вчите, це є те що треба боротись. Мені самому допомагає, коли я бачу людей які борються, тому що по природі я і сам є борець, хоча у фізичному плані я б відразу програв) Багато з вас казали, життя без адреналіну не має сенсу або коштує дуже дорого, коли був зроблений неправильний вибір. Але є інший адреналін – адреналін від Духа. І цей адреналін приносить зворотній ефект. Мені добре, коли допомагаю іншому почуватись добре. Природнім але є те, що всі ми егоїсти. Навіть ті, які зробили свій вибір і одягли сутанни. Тому важливим є не стати рабом свого егоїзму. А для того треба дивитись у зеркало і признатись, що і я є егоїст, бо тут є початок спасіння. Часто довгі роки живемо не дивлячись в таке зеркало. І тоді котимось вниз аж до почуття особистої гідності. До розуміння, що я не сміття. До пізнання, що я можу любити. І тільки тоді, коли я це пізнаю, що я здатен любити – тоді я маю все! І Бог теж говорить мені – ти можеш любити. І я тобі покажу як можна любити показуючи мені хрест. Тут життя віддане за любов.  Зустрічаючись з вами розумію, що кожне ваше слово має свою ціну. Та навіть коли ви втратили все, завжди є рука Божа готова допомогти. Ця рука і Бог ніколи тобі не скаже ти мене розчарував. Бог ніколи не відмовиться від тебе! З глибини упокорення,усмирення народжується справжнє життя. Люди такі як ви і маючи такий досвід можуть багато допомогти іншим. Бо ви справжні.”

20/05/2017

 

Новини

Яке твоє покликання?
Про покликання місіонера…

Хочеш дізнатися про нас більше або відчуваєш покликання?
Приходь! Подзвони! Шукай нас!

Дізнатися