Згромадження Дочок Милосердя св.Вікентія де Поля

Хто ми

Бог має на все свій час – інший ніж має людина.

«Хто б подумав, що виникнуть Дочки Милосердя, коли перші з них прийшли до деяких парафій Парижа? Ох! Ні, мої дочки, я про це не думав.(…). Бог думав за вас. Це Його, мої дочки, можемо назвати Творцем вашого Згромадження» Св. Вікентій де Поль. Конференція 14.06.1643.

Повна назва: Згромадження Дочок Милосердя святого Вікентія де Поля

Засновники: святий Вікентій де Поль та свята Луїза де Маріяк

Місце заснування: Париж.

Дата заснування: 29.11.1633 р.

Харизма: Служіння Ісусу Христу в особах Вбогих в Дусі простоти, смирення та любові

Діяльність: Молитва і служіння

Початки

Згромадження Дочок Милосердя народилося непомітно, в спосіб, в який здійснюються діла Божі. Через серце Вікентія де Поля, Людвіки де Маріяк і Маргарити Назо повіяв подих Духа Святого. Послідовно, в чергових подіях їхнього життя, вони розпізнавали сліди Бога.

Вікентій де Поль відкрив матеріальну та духовну вбогість селянського люду. В 1617р. зустріч з вбогістю певної сім’ї в Шатийон дало поштовх до зібрання багатих жінок в Братство Милосердя. Його ціллю було зорганізувати матеріальну допомогу та духовну опіку так, щоб з дня на день Вбогі почувались щораз краще і набули сили до самостійного життя.

Луїза де Маріяк була завжди чутлива на проблеми людей по сусідству і відвідувала вбогих перш, ніж  зустріла Вікентія де Поль. ЇЇ серце було відкрите, тому з вірою була уважна на потреби немовлят. Відповіла на заклик Вікентія відвідувати перші Братства Милосердя.

Вікентій і Луїза помітили, що безпосередня служба вбогим спричиняла дамам з еліти та буржуазії багато труднощів. Нелегко було переступити бар’єру суспільного класу. Дами розносили їду, роздавали одяг, потішали. Одягнені в гарні плаття відвідували тогочасні трущоби , в яких мешкала сама бідність: був це великий заклик! Родинному середовищу цих жінок не завжди відповідала їхня діяльність.

Маргарита Назо, 34- річна селянська дівчина з Суресн, навчилась читати,  прохаючи прохожих про допомогу. Потім вона сама, разом з дівчатами зі свого села, навчала дітей читати. Керувалась у своїй праці тільки наміром служіння Богу. Під час місій, проголошених в селах, зустріла Вікентія. В 1630р. прибула до Парижа, щоб виразити бажання допомагати дамам з Братств.

Луїза мала інтуїцію, що подібні до Маргарити дівчата, могли б забезпечити конкретну, щоденну послугу найубогішим. Вікентій був також щасливий, що прості селянки можуть нести допомогу потребуючим. Так однак утворилися б дві групи, поділені з погляду приналежності до різних суспільних слоїв: з одної сторони дами з високих родів, з другої – «покірні дівчата з села». Не виглядало на те, щоб таке розв’язання прийнялось на постійно.

По трьох роках рефлексії думки трьох зустрічаються. Три історії життя, три покликання сходяться в одному пункті і поєднуються в службі Вбогим. Труднощі, з якими змагалися Братства, відкривають дорогу чомусь повністю новому: 29 листопада 1633 р. повстає Згромадження Дочок Милосердя.

Розвиток

Згромадження Дочок Милосердя відрізнялося від інших чернечих інституцій  своєї епохи, оскільки сестри могли виходити на зустріч Вбогим і відвідувати їх в домах, щоб в такий спосіб зберегти мобільність та диспонованість, живучи посеред тих, кому служили.

Св. Вікентій говорив про стиль їхнього життя наступне:

«Будуть мати за монастир тільки доми хворих, за келію –  найняту кімнату, за каплицю –  парафіяльний костел, за внутрішню галерею –  вулиці міста, за клаузуру – послух, за грати –  Страх Божий, за покров – святу скромність… і постійну довіру в Боже Провидіння».

Раніше в історії Згромадження Сестри виразили прагнення підтвердити цілковите віддання себе Богу обітами. Це обіти « не чернечі», річні ( не вічні), поновлювані згідно Конституцій та Уставу, також визнані Церквою. Сестри Милосердя складають чотири обіти: чистоти, убогості, послуху, служіння Вбогим.

Перші Сестри Милосердя на початку піклувалися про Вбогих хворих в їхніх помешканнях, в містах і селах. Поступово по мірі потреб опікувалися хворими в лікарнях, навчали дівчат, збирали покинутих дітей, йшли до галерників,  поранених вояків, біженців, старців, душевно хворих та інших… Йшли всюди до найбільш потребуючих.

Місійний дух, який розвивався від самих початків, спонукав Згромадження йти ще далі. Польща була першим етапом розвитку Згромадження як міжнародної спільноти. Сьогодні воно є присутнє в цілому світі, пробуючи криативно і відважно відповісти на заклик Церкви і Вбогих, вшановуючи різні культури.

Розвиток Згромадження в Україні

В Україну після падіння тоталітарного режиму Сестри повернулись в 1990 році. Служать на Закарпатті в  Довгому,  Перечині та Сваляві. На Сході – в Харкові, на Півдні –  в Одесі та Балті. На Буковині – в Сторожинці, на Покуттю – в Снятині,  де знаходиться гріб блаженної сестри Марти Вєцької. Вона, служачи в снятинській лікарні, в 1904 р. віддала життя за людину. В Снятині від 2011 року проходиь формація майбутніх Сестер.

Зараз Сестри в дусі вікентійської харизми служать найубогішим в середовищах, в яких знаходяться. Займаються дітьми інвалідами, опікуються хворими по домах, бездомними,  дітьми вулиці, провідують в’язнів,  катехізують  дітей і піклуються про них на світлицях. Служать також місцевим парафіяльним спільнотам.

… під захистом Марії

«Хто йде за Ісусом Христом, той зустрічає Ту, яка отримала Його від Отця: Марію, першу християнку, повністю богопосвячену, від початку присутню в житті Згромадження.» (Конституції Дочок Милосердя)

Засновники прищепили Дочкам Милосердя любов і наслідування Пресвятої Діви. Заохочували споглядати (контемплювати) в Ній:

• Непорочну Діву, повністю відкриту на дію Святого Духа, яка є досконалим    прикладом для тих, які «слухають Слово Боже і його зберігають.» (Лк 11,28)
• Слугиню покірну і вірну планам  і волі Бога.
• Матір Бога, матір Милосердя і Надію найменших, найглибше з’єднана зі своїм Сином і веде до Нього тих, які віддаються під Її опіку.
• Матір Церкви і Єдину Мати Згромадження, котрій свята Луїза віддалі під захист ново повстаюче Згромадження, прагнучи, щоб Марія завжди Ним опікувалася.

В Конституціях Дочок Милосердя записано: «У своєму служінні, ДочкиМилосердя прагнуть бути вірні Марійному характеру Згромадження…». Дочки Милосердя поширюють побожність Марійну, особливо за допомогою Чудотворного Медільйона (котрий є великим Даром з Неба, який Марія попросила викарбувати святу Катерину Лябуре – Дочку Милосердя в 1830 році в Парижі).

Місія

Дочки Милосердя присвячують своє життя турботі про знедоленим, хворим і убогим по всьому світу. Наше служіння включає в себе широкий спектр гуманітарної і соціальної діяльності. Ми працюємо на благо справедливості, миру і солідарності.

Людська спільнота росте і видозмінюється, змінюються і потреби населення, а тому і допомогу, яку надають Дочки Милосердя, постійно видозмінюється і адаптується до потреб часу.

Згромадження у світі

Станом на 2016 рік на світі є 16000 Дочок Милосердя. Присутні на всіх континентах, в 94 країнах світу. Існує 60 провінцій, тобто більше ніж 2000 спільнот.

Контакти:

м. Снятин

вул. 1-го грудня, 5

Івано-Франківська обл. 78-300

+380 97 775-54-38

http://szarytki.com.ua/