Лист з нагоди свята св. Вікентія де Поля 2025

Рим, 27 вересня 2025 р.

Всім членам Вікентійської Родини

Передання харизми та духовності Святого Вікентія де Поля: спадщина, яка ніколи не згасає

Дорогі члени Вікентійської Родини!

Нехай благодать і мир Ісуса завжди будуть з нами!
Щороку Урочистість Святого Вікентія де Поля — це особливий час, щоб наново
відкрити його духовну спадщину, зміцнити зв’язки всередині Вікентійської Родини та
відновити місіонерську відданість, яка нас об’єднує.
Папа Франциск у своєму посланні від 11 грудня 2024 року, надісланому мені з нагоди
четвертого століття від заснування Конгрегації Місії, дав усім нам чітку пораду: бути
наполегливими в харизмі та духовності, якими жив наш Засновник, Святий Вікентій де
Поль. Фактично, покійний Понтифік писав, що “варто роздумувати про спадщину
духовності, апостольську ревність та пастирську опіку, яку Святий Вікентій де
Поль залишив Вселенській Церкві.”
Роздумувати означає наполегливо дотримуватися. Проте ця дія не означає
залишатися «муміфікованими» у практиках, а радше інтерпретувати «знаки часу» у
світлі Євангелія Милосердя, яким є сам Бог. Наша харизма, по суті, завжди повертає нас
до конкретних умов, до людських контекстів, до яких ми занурені, щоб будувати гідні
стосунки там, де ми послані як свідки Любові.
Харизма, як навчав святий Вікентій, вимагає від кожного з нас інтерпретувати
людські ситуації, щоб проголошувати та жити Євангелієм. Вона також зобов’язує нас
сприяти цілісному та конкретному розвитку людини. Лише так ми зможемо бути
визнані свідками Милосердя, а отже, свідками Любові, яку ми зустріли й хочемо
проголошувати.
У своєму житті Святий Вікентій дозволяв собі дивуватися і зворушуватися
новизною Євангелія, оскільки він був здатний дозволити обличчю Ісуса,
присутньому в убогих, радикально кинути йому виклик. Таким чином любов стала
надією на щось нове, активною надією, яка ставить на перше місце проголошення
Євангелія — спершу живучи ним, а потім проповідуючи його словами.
Святий Вікентій постає перед нами як людина надії, бо у своїх конкретних діях він
виявляв безкомпромісну віру в Бога — віру, якою він жив у найбільш маргінальних
ситуаціях людини. Він приніс пахощі любові туди, де панував їдкий сморід покинутих
бідняків. Саме там Вікентій зробив надію дієвою, бо “забруднив руки” людяністю і
свідчив про Істину.
Містик Милосердя і сьогодні залишається людиною активної надії, і всі ми, члени
Вікентійської Родини, стаємо подібними до нього: руками, які служать, серцями, які
люблять. У світі, позначеному війнами, несправедливістю та новими формами бідності,
Святий Вікентій нагадує нам, що християнська надія — це не втеча, а зобов’язання. Він
запрошує нас вірити, що навіть перед обличчям, як могло би здаватися, безнадійних
ситуацій, милосердя може відкрити нові двері. Бути вікентійцем у сучасному світі
означає нести надію, що втілюється у служінні, здатному поєднати віру і дію,
контемпляцію і соціальну трансформацію.
Надія, віра і любов, якими жив Святий Вікентій, — це чесноти, якими потрібно
жити і передавати їх всюди й усіма можливими способами. Останні Папи
підтверджували це у своїх вченнях та показували на практиці, використовуючи засоби
масової інформації, соціальні мережі та всі інші способи соціальної комунікації.
Ми живемо в епоху, позначену силою соціальних комунікацій: слів, зображень,
соціальних мереж, відео, подкастів, вебсторінок. Усе це — не просто нейтральні
інструменти, а справжнє живе середовище, де люди різних культур зустрічаються,
обмінюються інформацією, формуються, хоча іноді й зазнають шкоди від викривлених
повідомлень.
Як члени Вікентійської Родини, ми покликані визнати цю реальність новою межею
для євангелізації та служіння. Святий Вікентій використовував усі засоби, які
надавало йому Провидіння: листи, конференції, письмові звіти та мережі співпраці.
Сьогодні, з такою ж сміливістю, ми послані опановувати сучасну мову, щоб доносити
красу довіреної нам харизми.
Протягом століть постать нашого Засновника надихала на створення численних
художніх та мультимедійних творів: пісень, мюзиклів, театральних вистав і
фільмів. Кожна епоха намагалася надати голос та образ його життю, передати
привабливість його святості та актуальність його діянь. Серед цих творів фільм «Месьє
Вікентій» займає особливе місце, оскільки це була не лише одна з перших значних
кінематографічних спроб розповісти історію Святого, але й, що найважливіше,
вона зуміла передати його глибокого духа, представивши Вікентія не як
недосяжного героя, а як людину, здатну перетворювати віру на дію, а милосердя —
на спосіб життя.
«Месьє Вікентій» — класичний французький фільм 1947 року, знятий Морісом Клошем.
Фільм присвячений життю Святого Вікентія де Поля. Його роль зіграв П’єр Фресне, який
під час зйомок навернувся до католицизму. У 1949 році стрічка отримала “Оскар” – як
найкращий фільм іноземною мовою.
Наш співбрат, отець Селестіно Фернандес, у своєму дослідженні підкреслив дві
основні ідеї фільму:
цілісне визволення людини (що приємно дивує зв’язком із післясоборовим
богослов’ям і душпастирством щодо євангелізації);
Втілення, основа всього християнського визволення.
Поміж цими двома основними ідеями є різні теми: любов, християнське бачення світу,
егоїстичне та байдуже суспільство як жахлива машина, що продукує бідних і
маргіналізованих людей, милосердя, справедливість, різні образи Церкви та організація
благодійності.

ПОСИЛАННЯ
Netflix: https://www.netflix.com/title/70042283
Plex: https://watch.plex.tv/movie/monsieur-vincent
JustWatch: https://www.justwatch.com/it/film/monsieur-vincent
JustWatch: https://www.justwatch.com/es/pelicula/monsieur-vincent
JustWatch: https://www.justwatch.com/fr/film/monsieur-vincent
JustWatch: https://www.justwatch.com/us/movie/monsieur-vinсent
IMDb: https://www.imdb.com/title/tt0039632/
Letterboxd: https://letterboxd.com/film/monsieur-vincent/

Навіть сьогодні креативність нашої Вікентійської Родини продовжує працювати
по всьому світу та збагачується різними художніми та мультимедійними творами,
що заслуговують на похвалу та підтримку. Я радий цьому і дякую всім, хто
залучений до цієї сфери місіонерської діяльності.
З нагоди четвертого століття від заснування Конгрегації, навіть Генеральна курія
Конгрегації Місії Святого Вікентія де Поля разом з Італійською провінцією Конгрегації
Місії створили музичний твір під назвою “Fino alla fine. San Vincenzo de Paoli,
messaggero e servo” (“До самого кінця. Святий Вікентій де Поль, посланець і слуга”).
Музичний твір координував отець Сальваторе Фарі, CM, зі сценарієм і текстами сестри
Розанни Пітарресі, ДМ, а музикою і режисурою — маестро Клаудіо Мантенья. Його
створила музична група GM Music з Катанії у співпраці з Bluverse Academy.
Твір складається з: прологу, який швидко занурює нас у реалії сучасного світу; восьми
музичних сцен, що починаються з монологу Вікентія де Поля, який розповідає про
своє життя (покликання, місію, служіння бідним, турботу про в’язнів та розбудову
миру), а далі йде відеокліп із музичним твором, що актуалізує його послання;
епілогу, в якому, як наступник Святого Вікентія, я запрошую Місіонерів, Вікентійську Родину, друзів та молодь служити своїм братам і сестрам, любити їх,
захищати їх… до самого кінця.

ПОСИЛАННЯ

У найближчі місяці наш Відділ комунікацій розповсюдить сценарій фільму та
мюзиклу, а також Освітньо-пастирський посібник, який може стати корисним
після перегляду фільму Месьє Вікентій та мюзиклу Fino alla fine (До самого кінця)
у різних середовищах, де діє Вікентійська Родина.
З цієї нагоди я радий оголосити, що новий фільм Вікентій (SAJE Production) вийде
у 2028 році. Я впевнений, що нам буде представлено шедевр як знак спадкоємності
та акт живої пам’яті: спадкоємності, адже місія Вікентія продовжує надихати
Церкву та Вікентійську Родину по всьому світу; живої пам’яті, адже фільм стане
інструментом, щоб знову почути голос Вікентія і дозволити його прикладу кинути
нам виклик мовою, що й сьогодні здатна торкнутися нашого розуму та серця.
Я заохочую всіх поширювати та популяризувати ці твори в спільнотах, парафіях,
школах, місіях та організаціях Вікентійської Родини як нагоду для пізнавання,
формування та молитви; використовувати їх як місіонерські інструменти, щоб
зацікавити молодь, родини та тих, хто далекий від віри, показуючи їм красу життя,
присвяченого Богу та іншим; переживати перегляд цих творів як спільну подію,
що зміцнює наше почуття приналежності та розпалює в нас полум’я духовності та
харизми.
Я віддаю Вас під заступництво Пресвятої Діви Марії Чудотворного Медальйона,
Святого Вікентія де Поля, а також усіх Святих, Блаженних і Слуг Божих Вікентійської
Родини, щоб ми могли стати посланцями та слугами Євангелія любові.

Ваш брат у Святому Вікентії,
Tomaž Mavrič, CM