Росія

Отці Лазаристи в Росії

Перший Отців Лазаристів в Росії, ймовірно, був поляком, як повідомляє єзуїт Йосип Спілманн у своїй «Подорожі крізь Азію» (Durch Asien) в 1896 р. Цей молодий Отців Лазаристів був доставлений в район озера Байкал разом з іншими польськими бунтівниками.У цьому “Подорожі” не згадується більше про це Отців Лазаристів або будь-якому іншому (може бути, можливо знайти що-небудь в архівах провінції польських Отців Лазаристів).

Після падіння комунізму в Радянському Союзі були створені основні структури Католицької Церкви в Росії і були призначені два Апостольських адміністратора-єпископа: один – у Москві (для європейської частини Росії) і інший – у Новосибірську (для азіатської частини Росії).

У Новосибірську став апостольським адміністратором єзуїтський єпископ Йосиф Верт. Незабаром після вступу на посаду він направив прохання багатьом єпископам в Європі та настоятелям різних орденів з проханням прислати священиків і ченців для його великої єпархії, яка простягається від Уралу до Японського моря.Таким чином, генеральний суперіор Місіонерського товариства вирішив направити своїх братів на роботу до Росії, до Сибіру. Перший з них, ірландський брат Пол Роуч, приїхав в 1995 р.подивитися місце роботи, а потім, в серпні того ж року, приїжджали в якості генерального помічника Італо Зедде в компанії з тодішнім польським візитатором Холубіскі Кароль. У той час вони відвідали єпископа в Новосибірську.Після цього генеральний настоятель Місіонерській конгрегації написав листа всім побратимам з рекомендацією відгукнутися на місіонерську роботу в Росії, в Сибіру. Після заявки були обрані: словенська побратим Томаж Маврич і два побратима з Польщі: Матей Кучак та Кшиштоф Варіан.Єпископ вибрав місце роботи для Отців Лазаристів у північній частині Уралу з центром у Нижньому Тагілі. Наші два побратима (Маврич Т. і М. Кучак) приїхали до Нижнього Тагілу 12 серпня 1997 і оселилися в католицькій родині. Крім того, був негайно створений будинок і настоятелем став Томаж Маврич.

Після закінчення одного року брати купили квартиру в житловому будинку в східній частині міста в районі “Вагонка”, де також знаходиться дерев’яна церква, яку побудувала 13 травня 1997 року благодійна організація «Реновабіс” з Німеччини (день Фатімської Божої Матері і церква також присвячена цій таємниці). Єпископ І. Верт призначив Томажа Маврича настоятелем приходу Фатімської Божої Матері в Нижньому Тагілі. Через тринадцять місяців після їх прибуття до них приєднався третій польський отець лазарист Криштоф Варіан і в наступному місяці, 10 жовтня 1998 року, отець лазарист зі Словенії Лойзе Летоня, який тринадцять років був місіонером на Мадагаскарі. До кінця квітня 1999 року Лойзе Летоня знаходився в Новосибірську, де вивчав російську мову, жив у будинку єпископа.

На Великдень 1999 р., двоє побратимів – Криштоф Варіан і Лойзе Летоня оселилися в Североуральску, і єпископ І. Верт створив два нових приходи – один у Североуральску, а інший в Краснотурінську. Побратими купили квартиру в житловому будинку в Североуральску і збирали вірних по неділях в залі будинку культури або на квартирі одного з католиків.Після одного року таких дій вони купили дві квартири в житловому блоці як у Североуральску, так і в Краснотурінську і там організували парафії з каплицею, де католики могли збиратися на літургію. Таким чином, єпископ І. Верт під час пастирського візиту 20 травня 2001 року благословив нову каплицю в Североуральску на честь Св. Барбари, покровительки шахтарів, і в Краснотурінську, на честь Святого Вікентія де Поль.

18 квітня 2000 в Нижній Тагіл приїхали три сестри милосердя з провінції Словаччини. У парафії вони займаються благодійною діяльністю.Відвідують пацієнтів, займаються з дітьми з неблагополучних сімей. Також займаються з молоддю і активно беруть участь у літургії.

З першого січня 2001 р. була створена нова віце-провінція св. Кирила і Мефодія в Києві, на Україні. Віце-візитатором став вищезгаданий Пол Роуч з ірландської провінції. Цій віце-провінції належать побратими з Росії, і також побратими з України та Білорусі.

Оскільки нова віце-провінція також має свої власні інститути та адміністрацію, Віце-візитатор, після консультації з радою, призначив Томажа Маврича, настоятеля парафії та громади у Нижньому Тагілі, директором новіціату, і до кінця серпня 2001 року направив його до Ірландії на один рік для підготовки до цієї роботи, яка була повинна початися у вересні 2002 року. Другий брат, Матвій К., в листопаді 2001 р. також був посланий на інше місце, в м. Харків на Україну. Таким чином, побратим Летоня Лойзе переїхав до Нижнього Тагілу, був призначений настоятелем громади і приходу.

У якості його помічника 13 листопада 2001 року з Словенії приїхав Антон Овтар, який раніше був священиком у Торонто, Канада. На півночі, в Североуральску і Краснотурінську, залишився побратим Криштоф Варіан, він обслуговував обидва приходи і був членом будинку в Нижньому Тагілі.

У 2003 році Криштоф Варіан поїхав на роботу до Німеччини. На його місце прибув Роберт.

У липні 2008 р. Лойзе Летоня також поїхав на роботу до Європи, його місце в жовтні 2008 р. зайняв Анатолій Товкан, який приїхав з України (Закарпаття).

13 вересня 2009 року на Урал приїхав колишній віце-візитатор Пол Роуч, новим віце-візитатором став Томаж Мавріч СМ. Анатолій Товкан СМ був переведений до Києва для роботи з семінаристами.

За цим посиланням ви можете напряму перейти на сайт приходу Фатімської Божої Матері, який обслуговують наші побратими із Нижньотагільського будинку!

http://www.ovtar.com/ru/