
Отці Лазаристи в Росії
Перший Отців Лазаристів в Росії, ймовірно, був поляком, як повідомляє єзуїт Йосип Спілманн у своїй «Подорожі крізь Азію» (Durch Asien) в 1896 р. Цей молодий Отців Лазаристів був доставлений в район озера Байкал разом з іншими польськими бунтівниками.У цьому “Подорожі” не згадується більше про це Отців Лазаристів або будь-якому іншому (може бути, можливо знайти що-небудь в архівах провінції польських Отців Лазаристів).
Після падіння комунізму в Радянському Союзі були створені основні структури Католицької Церкви в Росії і були призначені два Апостольських адміністратора-єпископа: один – у Москві (для європейської частини Росії) і інший – у Новосибірську (для азіатської частини Росії).
У Новосибірську став апостольським адміністратором єзуїтський єпископ Йосиф Верт. Незабаром після вступу на посаду він направив прохання багатьом єпископам в Європі та настоятелям різних орденів з проханням прислати священиків і ченців для його великої єпархії, яка простягається від Уралу до Японського моря.Таким чином, генеральний суперіор Місіонерського товариства вирішив направити своїх братів на роботу до Росії, до Сибіру. Перший з них, ірландський брат Пол Роуч, приїхав в 1995 р.подивитися місце роботи, а потім, в серпні того ж року, приїжджали в якості генерального помічника Італо Зедде в компанії з тодішнім польським візитатором Холубіскі Кароль. У той час вони відвідали єпископа в Новосибірську.Після цього генеральний настоятель Місіонерській конгрегації написав листа всім побратимам з рекомендацією відгукнутися на місіонерську роботу в Росії, в Сибіру. Після заявки були обрані: словенська побратим Томаж Маврич і два побратима з Польщі: Матей Кучак та Кшиштоф Варіан.Єпископ вибрав місце роботи для Отців Лазаристів у північній частині Уралу з центром у Нижньому Тагілі. Наші два побратима (Маврич Т. і М. Кучак) приїхали до Нижнього Тагілу 12 серпня 1997 і оселилися в католицькій родині. Крім того, був негайно створений будинок і настоятелем став Томаж Маврич.
Після закінчення одного року брати купили квартиру в житловому будинку в східній частині міста в районі “Вагонка”, де також знаходиться дерев’яна церква, яку побудувала 13 травня 1997 року благодійна організація «Реновабіс” з Німеччини (день Фатімської Божої Матері і церква також присвячена цій таємниці). Єпископ І. Верт призначив Томажа Маврича настоятелем приходу Фатімської Божої Матері в Нижньому Тагілі. Через тринадцять місяців після їх прибуття до них приєднався третій польський отець лазарист Криштоф Варіан і в наступному місяці, 10 жовтня 1998 року, отець лазарист зі Словенії Лойзе Летоня, який тринадцять років був місіонером на Мадагаскарі. До кінця квітня 1999 року Лойзе Летоня знаходився в Новосибірську, де вивчав російську мову, жив у будинку єпископа.
На Великдень 1999 р., двоє побратимів – Криштоф Варіан і Лойзе Летоня оселилися в Североуральску, і єпископ І. Верт створив два нових приходи – один у Североуральску, а інший в Краснотурінську. Побратими купили квартиру в житловому будинку в Североуральску і збирали вірних по неділях в залі будинку культури або на квартирі одного з католиків.Після одного року таких дій вони купили дві квартири в житловому блоці як у Североуральску, так і в Краснотурінську і там організували парафії з каплицею, де католики могли збиратися на літургію. Таким чином, єпископ І. Верт під час пастирського візиту 20 травня 2001 року благословив нову каплицю в Североуральску на честь Св. Барбари, покровительки шахтарів, і в Краснотурінську, на честь Святого Вікентія де Поль.
18 квітня 2000 в Нижній Тагіл приїхали три сестри милосердя з провінції Словаччини. У парафії вони займаються благодійною діяльністю.Відвідують пацієнтів, займаються з дітьми з неблагополучних сімей. Також займаються з молоддю і активно беруть участь у літургії.
З першого січня 2001 р. була створена нова віце-провінція св. Кирила і Мефодія в Києві, на Україні. Віце-візитатором став вищезгаданий Пол Роуч з ірландської провінції. Цій віце-провінції належать побратими з Росії, і також побратими з України та Білорусі.
Оскільки нова віце-провінція також має свої власні інститути та адміністрацію, Віце-візитатор, після консультації з радою, призначив Томажа Маврича, настоятеля парафії та громади у Нижньому Тагілі, директором новіціату, і до кінця серпня 2001 року направив його до Ірландії на один рік для підготовки до цієї роботи, яка була повинна початися у вересні 2002 року. Другий брат, Матвій К., в листопаді 2001 р. також був посланий на інше місце, в м. Харків на Україну. Таким чином, побратим Летоня Лойзе переїхав до Нижнього Тагілу, був призначений настоятелем громади і приходу.
У якості його помічника 13 листопада 2001 року з Словенії приїхав Антон Овтар, який раніше був священиком у Торонто, Канада. На півночі, в Североуральску і Краснотурінську, залишився побратим Криштоф Варіан, він обслуговував обидва приходи і був членом будинку в Нижньому Тагілі.
У 2003 році Криштоф Варіан поїхав на роботу до Німеччини. На його місце прибув Роберт.
У липні 2008 р. Лойзе Летоня також поїхав на роботу до Європи, його місце в жовтні 2008 р. зайняв Анатолій Товкан, який приїхав з України (Закарпаття).
13 вересня 2009 року на Урал приїхав колишній віце-візитатор Пол Роуч, новим віце-візитатором став Томаж Мавріч СМ. Анатолій Товкан СМ був переведений до Києва для роботи з семінаристами.
За цим посиланням ви можете напряму перейти на сайт приходу Фатімської Божої Матері, який обслуговують наші побратими із Нижньотагільського будинку!
Хочеш дізнатися про нас більше або відчуваєш покликання?
Приходь! Подзвони! Шукай нас!